Шмагали старих, щоб не хворіли: "Не вмирай, не конай, Великодня дожидай"
Хто любить фіглі, то збиткується над тими, хто дітей не має. Йде з церкви, вдарить різкою і каже: "Аби плодилиси, аби тільки дітей було, єк на пруті бечки (верби. ГПУ), каже 38-річна Марія Стусяк із села Голови Верховинського району Івано-Франківської області. Якщо добре відхльоскати вербовим прутом неодружених чоловіка чи жінку, то до року знайдуть пару і справлять весілля. Шмагали старих, щоб не хворіли: "Не вмирай, не конай, Великодня дожидай".
Вхід Господній у Єрусалим православні й греко-католики вшановують у останню неділю перед Великоднем. За євангельськими переказами, цього дня Ісус Христос на віслюку в'їхав у Єрусалим. Вітати його вийшли багато людей. За східною традицією, на знак надзвичайної пошани дорогу встеляли гілками фінікової пальми. Звідси походить церковна назва свята Пальмова неділя.
У ХVІІ ст. в Києві у вечір передостанньої суботи перед Великоднем у церквах освячувалися листя папороті, яке подібне до пальми. Пізніше папороть замінили гілки верби. Звичай освячувати їх у суботу залишився.
У народній українській традиції верба стала священним символом свята. Її гілки освячують у церкві на ранковій недільній службі. Вербна неділя в народних уявленнях осмислюється також як святкування весняного відродження природи, початок цвітіння. У західних регіонах України її називають Квітною чи Цвітною неділею. Діти голосно приспівували: "Вербич, Вербич, весну приклич!"
У неділю вербичку несуть святити до церкви таку, яка в кого є, розповідає 56-річна Галина Гаврилович із села Бродниця Зарічненського району на Рівненщині. Дехто хоче з листочками, то старається завчасу її наготовити. Зрізає, ставить у воду, щоб пустила листочки. Готує чимало. Бо після освячення її годиться рознести хворим, немічним і тим, хто з якихось причин не був цього дня в церкві.
Пучечок верби перев'язують червоною стрічкою. Прикрашають мереживом, квітами, додають бісер й поробки. Зберігають протягом року вдома з іконами.
Ми обов'язково після церкви йдемо на кладовище до рідних, і залишаємо на кожній могилі по вербичці, говорить 69-річна Олена Бубнович із Бродниці. І так вона стоїть упродовж року, доки не прийдемо наступної Вербної неділі й не поставимо свіжу.
Торішні гілки годиться "пустити димом до Бога" спалити. Інколи стару вербу кидають у "біжучу воду". За прадавніми уявленнями, в такий спосіб її відправляють на той світ, де за "водною межею" живуть душі померлих.
Кого зустрінуть дорогою у Вербну неділю, злегенька шмагають прутиком по спині й плечах. У Бродниці й сусідніх селах Сенчиці та Нобель до молоді при цьому примовляють: "Не я б'ю, верба б'є! Якая? Святая! За тиждень Великдень! Слухай батька, слухай матер, слухай всіх святих! Будь здоров, як вода, багатим, як земля, а рости вгору, як верба!"
Вірили, що так цілюща сила рослини передається людині й вона протягом року не хворітиме, а матиме надійний захист від заздрощів, зурочень і "поганого ока".
На Прикарпатті свято має назву Бечкова неділя. Принесені з церкви вербові галузки тут кладуть під стріху хати, як оберіг від нещасть і стихійного лиха. На Поліссі їх затикають під "підошву хати" чи в підвалини.
У народних віруваннях верба символізує швидкий ріст, здоров'я, життєву силу людей і плодючість худоби.
Освячені гілки додавали в сіно коровам і коням, щоб були дужі й здорові. Відваром напували корову, яка заслабла чи щойно отелилася. Вірили, це забезпечить її молоком та вбереже від чар.
Марія Стусяк розповідає, що в Головах освяченою вербою побивають корову, "щоб не перегонювалася й добре за першим разом погуляла".
Треба тричі стьобнути корову прутом, занести його в хату й тримати за образами протягом року. За рік їх палять й попіл розвіюють по горду, "щоб все добре вродило".
Посвяченою вербинкою мусово вигонити корову як перший раз після зими іде у стадо, каже Галина Гаврилович. Так ще наші матері робили. Мовляв, тварина не хворітиме, даватиме багато молока.
Топтати освячену вербу вона вважає великим гріхом. Торішню радить спалювати при випіканні пасок. Тоді вони гарно піднімуться й не западуть, що вважається поганою прикметою для родини.
У нас на ту вербу кажуть шутьки, розповідає 72-річна Ганна Перетц із села Річка Міжгірського району на Закарпатті. Кладуть на вікні, а як іде страшна чорна хмара, то її палять проти тої хмари. І одвертає од хати біду.
Молода верба "мирована" в церкві на Вербній неділі, захищає від нечистої сили. Принесені з церкви галузки затикали в хліві за стріху, щоб домовик не мучив худобу.
Повернувшись з церкви, хазяйка не заходячи до хати, залишала одну вербову гілку на городі чи в полі, примовляючи "щоб росла Богові на славу, а людям на вжиток". Вірили, що оберігає врожай від кротів, черв'яків й мишей. А ще відвертає град, щоб не побив урожай.
Гуцули вірили, якщо, повернувшись з церкви, вимести хату вербовим прутом, то протягом року не буде ані мишей, ані бліх. Гілку після цього спалити, а попіл розвіяти подалі від людського житла.
Тиждень перед святом називають Вербним. На ньому намагаються не садити нічого, аби "не пішло в ріст, як верба". Натомість радять мазати й білити хату всередині й знадвору, "бо не осипатиметься й стоятиме довго біленьке".
Садили жінки, які хотіли вийти заміж
Посвячену вербу використовують, як ліки від багатьох хвороб. Відвар із гілок вживають при застуді. Лікують ревматизм і збивають гарячку. Миють голову, щоб не боліла й гарно росло волосся. Вмиваються при висипах на шкірі. Настоянкою з верби полощуть горло при ангіні.
Вербу широко вживали в побутовій магії українців. Посвячене гілля навхрест викидали на двір під час граду, щоб зупинити його.
Під час переходу до нової хати половину освяченої верби брали з собою, а другу частину залишали в старому помешканні хатньому духу, щоб його не образити.
Жінки на виданні садили свячену вербу. Якщо хотіли вийти заміж, гарно доглядали її. Коли приймалася, того ж року справляли весілля.
Освячену вербу зі стрітенською свічкою вкладали до рук померлому, щоб він зустрів із ними Христа в день воскресіння.
По материалам: https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_smagali-starih-schob-ne-hvorili-ne-vmiraj-ne-konaj-velikodnya-dozhidaj/1027528